Аслас став котырнас Ной петiс ковчегысь. Став пемöсыс разöдчис му пасьтала. Ной вöчис изъясысь висьпуктанiн*а. Сэсся сiйö босьтiс некымын пемöсöс да лэбачöс, начкис найöс и вайис вись пыдди Енлы. Ен шуис: «Ог кут сэсся ёрны мусö морт вöсна, öд мортлöн мöвпъясыс лёкöсь томсяньыс. Водзö ог кут бырöдны став ловъя олысьсö, кыдзи Ме вöчи. Му быртöдзыс лоö кöдзöм да вундöм, кöдзыд да шоныд, гожöм да тöв, лун да вой».
Ен бурсиис Нойöс да сылысь пиянсö да шуис налы: «Тiянкöд да тiян ныв-пикöд Ме кöртала йитöд да кöсйыся, мый татшöм ыджыд ойдöмыс сэсся оз ло, став мусö да ловъя олысьсö ва ойдöмöн ог бырöд. Ме пукта кымöръясö Ассьым öшкамöшка, и сiйö лоас Ме да му костын йитöд йылысь индан пасöн. Кор Ме вайöда му весьтö кымöръяс, и кымöръясын тыдовтчас öшкамöшка, сэки Ме тöд вылö уськöда, мый Ме да му вылын став ловъя олысь костын пыр кежлö кöрталöма йитöд».