Выбрать язык
Книги Ветхого Завета
Книги Нового Завета
ÖКСЫЯСЛÖН МЕДВОДДЗА НЕБÖГ | ПЕРВАЯ КНИГА ЦАРСТВ |
3 юр | Глава 3 |
| 1 Самуил зонка кесъяліс Господьлы Илий дорын. Сійӧ кадас Господьсянь кывъяс да петкӧдчылӧмъяс вӧліны зэв гежӧда. | 1Отрок Самуил служил Господу при Илии; слово Господне было редко в те дни, видения были не часты. |
| 2 Ӧтчыд войнас Илий куйліс аслас вольпасьын. Сійӧ омӧля нин аддзис, синмыс вӧлі пемдӧма. | 2И было в то время, когда Илий лежал на своем месте, --глаза же его начали смежаться, и он не мог видеть, -- |
| 3 Самуил куйліс вежа керкаын, кӧні видзисны Енлысь кудсӧ. Кор Енлӧн би дозйын ӧзъяліс на биыс, | 3и светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал в храме Господнем, где ковчег Божий; |
| 4 Господь шыасис Самуил дінӧ. [Шуис: «Самуил, Самуил».] Мӧдыс вочавидзис: «Ме тані». | 4воззвал Господь к Самуилу: И отвечал он: вот я! |
| 5 Сэсся котӧртіс Илий дінӧ да шуис: «Ме тані. Тэ менӧ корин?» Илий вочавидзис: «Эг. Мун да бӧр вод». Самуил муніс да водіс. | 5И побежал к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя; пойди назад, ложись. И он пошел и лег. |
| 6 Господь мӧдысь шыасис сы дінӧ. [Шуис: «Самуил, Самуил».] Самуил чеччис, бара локтіс Илий дінӧ да шуис: «Ме тані. Тэ корин менӧ?» Но Илий вочавидзис: «Эг, пиӧй. Мун да бӧр вод». | 6Но Господь в другой раз воззвал к Самуилу: Он встал, и пришел к Илию вторично, и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя, сын мой; пойди назад, ложись. |
| 7 Самуил сэки эз на тӧд Господьӧс, и Господь эз на восьт кывсӧ сылы. | 7Самуил еще не знал тогда голоса Господа, и еще не открывалось ему слово Господне. |
| 8 Господь нӧшта коймӧдысь шыасис Самуил дінӧ. Мӧдыс чеччис, муніс Илий дінӧ да шуис: «Ме тані. Тэ менӧ корин?» Сэки Илий гӧгӧрвоис, мый Господь чуксалӧ зонкаӧс. | 8И воззвал Господь к Самуилу еще в третий раз. Он встал и пришел к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Тогда понял Илий, что Господь зовет отрока. |
| 9 Илий шуис Самуиллы: «Мун да бӧр вод. Кылан кӧ бара чукӧстӧмсӧ, сэки шу: висьтав, Господьӧй, Тэнад кесйӧгыд кывзӧ Тэнӧ». Самуил муніс да водіс. | 9И сказал Илий Самуилу: пойди назад и ложись, и когда Зовущий позовет тебя, ты скажи: говори, Господи, ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил и лег на месте своем. |
| 10 Господь локтіс, сувтіс да воддза мозыс бара шыасис: «Самуил, Самуил!» Самуил вочавидзис: «Висьтав [Господьӧй], Тэнад кесйӧгыд кывзӧ Тэнӧ». | 10И пришел Господь, и стал, и воззвал, как в тот и другой раз: Самуил, Самуил! И сказал Самуил: говори, Господи, ибо слышит раб Твой. |
| 11 Господь шуис Самуиллы: «Регыд Израильын Ме вӧча сэтшӧмтор, мый тайӧс кылӧмысь мортыслӧн кыкнан пеляс жуньгыны кутас. | 11И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело в Израиле, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах; |
| 12 Сійӧ лунӧ Ме водзысяньыс помӧдзыс збыльмӧда ставсӧ, мый шулі Илий да сылӧн рӧд йылысь. | 12в тот день Я исполню над Илием все то, что Я говорил о доме его; Я начну и окончу; |
| 13 Ме шулі Илийлы, мый Ме мыжда сылысь рӧдсӧ пыр кежлӧ. Мыжда сыысь, мый сійӧ тӧдіс пияныслысь пеж вӧчӧмсӧ, но эз ӧлӧд найӧс. | 13Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его нечествуют, и не обуздывал их; |
| 14 Та вӧсна Ме кыв сетӧмӧн шуа Илий рӧдлы, мый висьяс да вайӧмторъяс некор оз вештыны Илий рӧдлысь мыжсӧ». | 14и посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек. |
| 15 Самуил асылӧдзыс узис [но зэв водз чеччис]. Сэсся восьтіс вежа керкалысь ӧдзӧсъяссӧ. Сійӧ поліс висьтавны Илийлы, мый сылы войнас восьтіс Господь. | 15И спал Самуил до утра, и отворил двери дома Господня; и боялся Самуил объявить видение сие Илию. |
| 16 Но Илий корис Самуилӧс ас дорас да шуис: «Самуил пиӧй». Мӧдыс шуис: «Ме тані». | 16Но Илий позвал Самуила и сказал: сын мой Самуил! Тот сказал: вот я! |
| 17 Илий юаліс: «Мый Енмыс висьталіс тэныд? Эн дзеб меысь. Мед Енмыс ёна мыждас тэнӧ, он кӧ висьтав меным ставсӧ». | 17И сказал Илий: что сказано тебе? не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и еще больше сделает, если ты утаишь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе. |
| 18 Самуил висьталіс ставсӧ, нинӧм эз дзеб Илийысь. Сэки Илий шуис: «Сійӧ – Господь. Мед вӧчас, мый кӧсйӧ». | 18И объявил ему Самуил все и не скрыл от него ничего. Тогда сказал Илий: Он--Господь; что Ему угодно, то да сотворит. |
| 19 Самуил быдмис, Господь вӧлі сыкӧд. Ставсӧ, мый сійӧ висьтавліс Господь нимсянь, Господь збыльмӧдіс. | 19И возрос Самуил, и Господь был с ним; и не осталось ни одного из слов его неисполнившимся. |
| 20 Тадзи войвыв Дансянь лунвыв Бер-Шеваӧдз став Израиль тӧдмаліс, мый Самуилӧс Господь пуктӧма пророкӧ. | 20И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил удостоен быть пророком Господним. |
| 21 Сы бӧрын, кор Господь восьтіс Асьсӧ Самуиллы, Господь унаысь петкӧдчывліс Силомын. [Став Израиль му пасьтала йӧзыс эскисны, мый Самуил – Господьлӧн пророк. Илий ёна нин пӧрысьмис, а сылӧн пияныс водзӧ олісны шогмытӧма Господь водзын.] | 21И продолжал Господь являться в Силоме после того, как открыл Себя Самуилу в Силоме чрез слово Господне. |